В жовтні на Донбасі загинули двоє воїнів ЗСУ і шестеро мирних жителів: що відомо про жертв війни

Українських захисників продовжує забирати нещадна війна на Донбасі. Перша половина жовтня минула без втрат українських героїв, однак наприкінці місяця збройні формування РФ вкотре порушили режим припинення вогню – під ворожим обстрілом загинули двоє наших співвітчизників. Війна на сході нашої країни також забрала життя 6 мирних жителів. 

Про життя та смерть українських військових і обстріли будинків звичайних громадян – читайте у матеріалі Новини.LIVE.

Читайте також: На Донбасі загинув офіцер РФ, який керував обстрілом Гранітного

Залишив трьох спадкоємців – теперішніх і майбутніх захисників

26 жовтня внаслідок ворожого обстрілу під Гранітним на Донеччині загинув воїн 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр", майстер-сержант Георгій Халіков. Померлий герой народився 24 березня 1970 року у селищі Березине Тарутинського району Одеської області, до війни мешкав у Шишацькому районі на Полтавщині. 

"26 жовтня, виконуючи бойове завдання, вірний військовий присязі, внаслідок артилерійського обстрілу проросійськими найманцями українських позицій, загинув український воїн – майстер-сержант Халіков Георгій Журович", – йдеться у повідомленні Полтавського обласного терцентру комплектування та соцпідтримки у Facebook.

Після вбивства побратима бійці надали гідну відповідь противнику, використавши дозволену мінськими угодами зброю, що змусило найманців РФ припинити вогонь.

Чоловік у 1987 році закінчив місцеву школу. Після армії служив прапорщиком у військовій частині Березиного, а потім обіймав посаду старшого прапорщика у Тарутинському райвідділі поліції. У 2005 Георгій Халіков переїхав та почав працювати на сільгосппідприємстві у Полтавській області. Але за кілька років його життя кардинально змінилось: він пережив втрату найріднішої людини – померла його дружина. Залишатися на Полтавщині герой більше не міг і повернувся до рідної домівки, а згодом пішов добровольцем в АТО. 

Один з військових журналістів Євген Назаренко поширив відео з бою, воно було зняте у листопаді 2018 року. 

"Жора, ми з тобою зняли багато крутого, тебе всі любили і поважали. Це велика втрата. Спи спокійно, герой", – написав репортер Євген Назаренко. 

"Справжній мужик, боєць і батько, справжній воїн", – так пишуть про загиблого його побратими. Мужній, міцний і сильний, але водночас скромний і усміхнений Георгій Халіков мав багато друзів, завжди міг прийти на допомогу і любив життя, не дивлячись на всі негаразди. Товариші по службі його називали просто – дядько Жора.

"Сьогодні (26 жовтня, – ред.) загинув дядя Жора. Я не можу поки усвідомити це. Людина, яка до війни служила в правоохоронних органах і без вагань стала на захист рідної землі. Дядя Жора був душею серед хлопців на передовій. Він був улюбленцем військкорів, бо перед камерою завжди виглядав природно, таким, як є, і не говорив армійськими штампами. Він був дуже скромним, позитивним дядьком… Набираю цей текст, а розум відмовляється вірити у це. В останній рік на війні дядя Жора служив із сином Опанасом в одному підрозділі", – каже місцевий воєнний кореспондент, який багато років був знайомий із загиблим, Ігор Левенок.

У цього позитивного дядька залишилось аж троє синів, один з яких пішов слідами батька і зараз захищає Україну на передовій. 

"Ще зовсім молодий 23-річний Опанас теж пішов добровольцем на фронт, як його батько. Інші сини – 27-річний Олександр та 17-річний Максим після смерті їхньої матері проживають в Тарутиному зі старшою сестрою Георгія Халікова Зоєю", – розповіла подруга загиблого Олена Лямкіна. 

Знайомі і друзі загиблого розповідають, що Георгій ніколи не прагнув слави, але на війні завжди був на передових позиціях і ніколи не був у штабі. Навіть військові звання йому вручали просто на позиціях. Він також гарно говорив і не боявся публічності. 

"Дядько Жора не раз ставав героєм сюжетів новин різних каналів. Він вважав, що про війну говорити треба обов'язково, щоб люди бачили, що відбувається на фронті. В інтерв'ю ніколи не скаржився на обстріл позицій, але палко звинувачував терористів, які б'ють по мирних селах", – доповнила розповідь про воїна Олена Лямкіна. 

Його смерть, кажуть побратими, – величезна втрата всього підрозділу та України. Про себе він говорив, що воюватиме до самого кінця, бо бачить свою користь для України саме у своєму перебуванні на фронті та навчанні молодих бійців.

Читайте також: У РФ екстрено ротують бойовиків в ОРДЛО – вони мають досвід війни на Донбасі у 2014

Встиг прослужити у ЗСУ лише кілька місяців

Наступного дня, 27 жовтня, штаб ООС поділився з Україною ще однією сумною новиною. 

"27 жовтня загинув старший оператор відділення протитанкового взводу механізованого батальйону 17-ї окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пістушка старший солдат Віктор Рачугін", – йшлося у повідомленні.

Захиснику України назавжди залишилося 36 років, він є уродженцем міста Запоріжжя.

Чоловік уклав контракт про проходження військової служби у ЗСУ цьогоріч у березні. Так вийшло, що війна забрала його життя за пів року – він загинув під час обстрілу в Новотошківському районі Луганської області.

Віктор Рагугін народився 31 січня 1985 року, отримав середню спеціальну освіту, працював за фахом. Пізніше хлопець одружився, у нього народився син. Однак сім’я дала тріщину – дружина покинула Віктора разом із дитиною, тож чоловіку його довелося виховувати самостійно. Побратими кажуть, що він був чудовим батьком, замінював сину рідну маму. 

Згодом у житті героя з’явилася ще одна кохана людина – дівчина Світлана Москаленко. Вона – працівниця 25-ої окремої повітряно-десантної Січеславської бригади. 

"Це моя найрідніша і дорога серцю людина. Я не вірю в те, що сталося. Мені дуже важко", – це все, що змогла відповісти нам його кохана на питання про те, яким був Віктор Рачугін.

Наостанок дівчина додала, що зараз вона знаходиться поряд із сином загиблого воїна і, очевидно, тепер завжди буде про нього піклуватися.

Обстріли мирних жителів

Від окупантів дістається і мирним жителям Донеччини. Внаслідок обстрілів під Гранітним, де і вбили українського захисника Георгія Халікова, були обстріляні також домівки звичайних громадян. 26 жовтня з мінометів обстріляли 6 житлових будинків. Постраждалих серед цивільного населення не було. Жителі кажуть, що свої оселі їм доведеться відновлювати самостійно. 

Наступного дня, 27 жовтня, бойовики обстріляли мирних жителів селища Трьохізбенка. Вороги розгромили 5 житлових будинків – зокрема, розбито вікна, пошкоджено покрівлю, стіни. Уламки снарядів перебили лінії електромережі, внаслідок чого знеструмлено вулиці – без світла залишилися 235 житлових будинків. На щастя, цього разу теж обійшлося без жертв серед населення. Мешканців закликали обмежитися перебуванням в будинку заради своєї безпеки. В штабі операції Об'єднаних сил розповіли, що загалом бойовики в районі Гранітного стріляли тричі, причому робили це із забороненого Мінськими домовленостями озброєння.

Читайте також: Правоохоронці відкрили справу після обстрілу села на Донеччині

Загалом у жовтні спостерігачі підтвердили інформацію про 6 жертв серед цивільного населення. У звіті Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ повідомляють, що 4 особи загинуло внаслідок детонації вибухонебезпечних предметів, а ще 2 постраждали внаслідок обстрілів. Аналітики також додали, що з початку цього року жертвами бойових дій на Донбасі стали 78 мирних жителів. З них 15 людей загинули, 63 отримали поранення.