"До самогубства підлітків доводить наша емоційна неграмотність" – психолог розповіла про "смертельні селфі" та суїцид
Поділитися
У школах, разом із бесідами про захист довкілля та секс – активісти мають говорити про емоційну грамотність.
Чимдалі – у дітей виникає більше проблем у живому спілкуванні, у вираженні власних емоцій. А про небезпеки, які чатують на підлітків онлайн, варто взагалі записувати відео – і транслювати в тих самих TikTok та Instagram.
Фото - Pinterest. Модель на фото - не має стосунку до змісту матеріалу
Про це Kyiv Live розповіла кризова психологиня Вікторія Гуро.
Поспілкувались із нею після трагічної загибелі 14 грудня 2020 двох дівчат-підлітків – на Львівщині та в Рівному.
Через спробу зробити найкрутіше селфі, 15-річна львів‘янка померла від сильного удару струму на даху потяга, а її одноліток із Рівного - розбилась, впавши з недобудови. З кожним роком зростають випадки "смертельних селфі".
А днями в мережі транслювали навіть "смерть онлайн" - 17 грудня прихильник російського виконавця Моргенштерна зімітував самогубство. Багато хто зі ЗМІ написав, що молодик дійсно покінчив із життям.
Зараз йде мова про те, що було могло бути "фейковим" і хлопець вирішив "хайпонути" на популярності виконавця і темі смерті.
Ми поговорили з експерткою про тенденцію "трагічних селфі", та хто за це відповідальний.
Фото - Pinterest. Модель на фото - не має стосунку до змісту матеріалу
Вікторія пояснює – для підлітків нормально "гратись із вогнем", це в їхній природі, проте чи буде дитина гнатись за "лайками", ризикуючи життям, залежать від мудрості батьків.
"Одна із особливостей підліткового віку - діти випробовують себе на "можу чи не можу". Надмір адреналіну у 12-17 років підштовхує, їм хочеться чогось досягати. До того, сучасні підлітки вразливі і часто мають залежність від думки сторонніх, а соцмережі стали найбільшим авторитетом і оцінкою на "крутість", - розповіла психологиня.
Тож бажання показати себе світові в TikTok чи Instagram з якоїсь супер мега нестандартної сторони - штовхає на необдумані вчинки. "Але за цієї "модою", звісно, ховається глибша потреба – прославившись, діти прагнуть привернути до себе увагу. І не завжди однолітків чи старших друзів, часто увага потрібна від своїх же батьків. Скажімо, 12-річні діти вже "зависають" на сайтах знайомств, оскільки хочуть любові, ніжності й ласки, якої не отримують вдома", - каже психолог.
Фото - Pinterest. Моделі на фото - не має стосунку до змісту матеріалу
Психологиня розповідає, що у багатьох підлітків є залежність від соцмереж, і вона - як будь-яка форма залежності - шкідлива.
"Соціальні мережі, які несуть користь "в умілих руках дорослих", для підлітків можуть стати джерелом небезпеки. Вони сильно впливають на самооцінку – "я гірший за когось" - і навіть на самостійність молодої людини. Підлітки часто сприймають все, що транслюють у TikTok, Instagram за чисту монету – тож часто стають жертвами маніпуляцій, їх обдурюють, заманюють у небезпечні спільноти, які нагадують "нові секти", - розповіла психолог.
Багато чого залежить саме від стосунків дитини з батьками.
"Здорова ситуація в родині, це коли юна людина приходить до тата з мамою, каже: "Слухай, бачив у "інсті" дивну штуку, а скажи-но - вона хороша чи погана?"
Якщо такого діалогу немає – дитина потрапляє в небезпечну зону, відкривається простір для "кібернетичного насилля", хейтингу (образи, ненависть в мереже - ред). А нерозуміння того, що відбувається, розчарування, неможливість знайти того, хто просто вислухає – штовхають дітей навіть до самогубств", - каже Вікторія Гуро.
В Україні щороку зростають спроби підліткового суїциду. У 2019-му 111 підлітків добровільно пішли з життя. Експерти стверджують - число невдалих спроб і тих, хто думає про самогубство - вдесятеро більше.
Вікторія Гуро працює на гарячій лінії запобігання суїцидам. Каже – часто вистачає простої відвертої розмови, щоби дитина передумала йти з життя.
"Телефонують ті, хто на межі, у декого були вже невдалі спроби. Хочуть поговорити, питають, як пересилити себе і не вчинити непоправного. Ми максимально, як це можливо в телефонній розмові, емпатійно слухаємо. Про думки, про суїцид запитуємо прямо: "Давно ти вирішив покінчити життя самогубством?" Або ж - "Ти раніше пробував завдати собі шкоди?" У нас є протокол, за яким діємо у телефонній розмові. Найперше говоримо: "Те, що ти відчуваєш - нормально, і в такій ситуації може опинитися кожен. Розчарування – це наслідок кількох обставин, але це точно не кінець", - розповіла психолог.
Дитячі суїциди стаються через емоційну бідність суспільства
"Молоді люди зважуються на такий крок просто через те, що не знають, де знайти підтримку. Зараз в просторі багато байдужості, озлобленості. Емоційна грамотність у суспільстві практично відсутня – не можемо поділитись із кимось "теплом". Часто діти навіть бояться телефонувати на "лінію довіри" - пишуть в чат, бо у багатьох є проблеми у вираженні своїх емоцій. Найчастіше "ноги" - як то кажуть - починають рости з родини".
Психологиня каже – самогубства скоюють і діти з благополучних, на перший погляд, сімей.
"Багато випадків таких є, коли сім'я втрачає дитину через її самогубство, потім народжує ще одну - і вона теж на межі, або її рятують, або потрапляє у залежні стосунки.
Подивишся – в родині ніби все добре: тато з мамою працюють, не мають згубних звичок. Але певна лінія поведінки батьків "ламає дитину", підліток починає шукати розуміння де-інде, а не знайшовши – навіть доходить до суїциду. Погано, коли в поведінці батьків нема "золотої середини", - каже психолог.
Фото - Pinterest. Моделі на фото - не має стосунку до змісту матеріалу
Що не так роблять батьки
"Перекос стається, коли батьки не сприймають підлітка як повноцінного члена родини - "ой, що ти там ще знаєш, ти ще не доріс".
Дитина це відчуває як знецінення всього, що має в собі, ігнорування себе як особистості, як члена родини.
Наперекір підліток може несвідомо йти на невиправданий ризик. Він шукатиме сфери життя, які дадуть можливість довести, показати батькам - "Бачиш, тату, я зробила це, бачиш мама, ти не вірила, а я це подужала", - розповіла психологиня.
Гіперопіка як форма насилля
Інший бік тієї ж медалі – надмірна опіка. Коли батьки забороняють підлітку заводити нові знайомства, ходити в компанії – попросту "дорослішати" - вони тим самим "душать" дитину, штовхають її на необдумані вчинки.
"Так, з одного боку, батьки називають підлітка "зрілим" - "тобі вже 13-17 років, ти вже супер мега дорослий, можеш запросто вирішувати сам". Натомість, коли дитина каже про свої бажання, які йдуть врозріз із уявленням "правильного" у батьків, про свої підліткові потреби - то батьки різко змінюють точку зору. Кажуть: "Ти ще не доросла, тобі ще рано", - каже психолог. Багато залежить від того, чи поважають точку зору дитини, чи сприймають її як дорослу.
"Юна людина, яка росте у стосунках, де "зя" тільки те, що мама сказала, а її "думаю" й "хочу" не враховується, коли контролюється просто кожен крок дитини - ти приїхав, ти пішов, коли прийшов, не взяв трубку – рано чи пізно вона відчує внутрішній конфлікт", - каже Вікторія Гуро.
Молода людина 13-17 років уже однією ногою в дорослому житті, потребує говорити про все, що є у житті її дорослих батьків.
"У неї купа питань - і про секс, і про залежності, і про стосунки і, про емоції, і про те, чому так, а не інакше з нею повелися друзі, чи інші люди.
До того ж, у підлітків часто виникають внутрішні конфлікти, які вони не знають, як вирішувати, можуть застрягати у власних почуттях.
Тому, якщо не виходить поговорити з батьками - шукатимуть ту "зону", де їм добре, де вони можуть розвиватись, показати "хто я є", - наголосила психолог.
Чим загрожує
Шукаючи розуміння у сторонніх, підлітки часто підпадають під вплив людей, які для них – це логічно й нормально – стають авторитетами.
І не завжди ці люди мають достатньо хороший рівень психологічного розвитку. Тож часто діти страждають від маніпулятивних схем у спілкування – їх беруть "на слабо", застосовують інші форми маніпуляції
Які правила поведінки варто взяти на озброєння батькам
- Ти і я – з одного тіста
Найперше. що батьки повинні зробити - почати ставитися до дитини-підлітка як рівний до рівного, спілкуватися із ним, а чи з нею так, ніби вони спілкуються зі своїми друзями та з колегами на роботі.
- Договір дорожчий за гроші
Договірні стосунки з дитиною мусять мати чіткі правила, а якщо ці правила порушується - підліток має знати відповідальність за недотримання правил.
- У тіктоку станцювати? Та запросто!
Батьки мають цікавитися життям дитини, її поглядами й цінностями - і приймати цю інформацію без оціночного ставлення. Негатив знецінює особистість дитини, не дає можливості дитині проживати ті емоції, які для її віку є нормальними.
- А якщо все проаналізувати? Ти ж це вмієш!
Поважати думки й вибір дитини, при цьому мотивуючи до критичного аналізу: "Ти маєш рацію, у тебе є можливість думати і так, і так, і отак. Да, ти можеш це зробити, але подумай про свої наслідки".
- Забуваємо, що "мама вчила – закрий рота і дожуй"
Задавити в собі зрештою "радянську" звичку – забороняти, не пояснюючи чому. Часто батьки сучасних підлітків самі травмовані. Пережили "буремні" 90-ті, коли лишались без уваги власних батьків, бо ті заробляли гроші. Тож, важливо ставитись відповідально до свого досвіду – пропрацьовувати його, робити висновки – щоби не травмувати, не знецінювати власних дітей.
- Так само як і "ти шо мене не уважаєш"?
Варто бути готовими до змін настрою підлітка, його ціннісних орієнтирів – не завжди сімейні цінності будуть для нього на першому місці
- Слухай, а ти у мене крутий!
Самооцінка підлітка підвищується просто від того, що "я уже профі", розбираєся в якійсь темі. Тому якщо ваша дитина, скажімо, хоче поекспериментувати з рецептом тортика – батькам краще сказати: "Ось тобі кухня, готуй що заманеться і як заманеться".
- І шапку вдягни, будь ласка!
Коло знайомств підлітка може змінюватися дуже часто, тому що молода дитина шукає "своє", "своїх людей" у цьому світі. Здорова реакція батьків: "Я розумію, що ти розвиваються, тобі потрібна спілкування, тобі потрібні нові люди, нова компанія. І це нормально".
- Наш дім – твоя фортеця
Фахівчиня каже - найголовніше для дитини почуватись у безпеці в своєму домі.
"Підлітковий вік нестабільний в емоційному плані, психіка дитини розвивається ще до 21 року.
А самоцінність, самооцінка закладається саме в родині. І вона буде високою, якщо в сім‘ї немає безпідставної критики, знецінення - а є похвала і безумовна любов, прийняття дитини, підтримка.
Вдома відбувається відновлення тих якостей, які, можливо, можуть втрачатися десь у компаніях, в школі, під час навчання.
Дитина чітко має знати, що коли вона відкриє батьківські двері – її приймуть будь-яку – "покусану", ображену", - прокоментувала Вікторія Гуро.
Експертка наголосила - підлітковий вік має свої особливості, які загострюють ситуацію.
"Підліток не стійкий до стресів – може страждати від звичайного "кривого" погляду. І батьки, та й сама дитина, мають розуміти, що це нормально – мати "гойдалки" настрою, викликані гормонами.
Це ок - сьогодні плакати від горя, а через 20 хвилин танцювати на радощах, бо подружка подзвонила.
І до цього, як не дивно, треба готуватись не тоді, коли дитині 12 - і все це з нею вже відбувається. Фундамент закладається ще в утробі мами, про все це треба думати що тоді, коли батьки в очікувані народження дитини", - каже психолог.
Маніпуляції, які заборонені у спілкуванні з дитиною
- правило взаємного обміну (я ж тобі купив…, то ти, будь добрим, закінчи школу з відзнакою)
- залякування, або ж як хтось називає "мотивація страхом" (от зробиш все, що я тобі сказала, тоді підеш гуляти, а ні - будеш вдома під замком)
- ігнорування ( коли просто не реагують на потреби дитини)
- газлайтинг ("Ти явно хворий, я такого не говорив", "Що ти верзеш?", "Ти що дебіл? Такого не було!")
- моральна давка на почуття провини ( "Це ти винен, що у нас з батьком сварки")
- моральна давка соромом ( "Як тобі не соромно? Ти не можеш бути нашою дитиною!")
Тривожні маячки
Якщо батьків щось бентежить у поведінці їх неповнолітньої дитини - то варто звертатись до психолога.
Насторожувати мають:
- погане самопочуття, знижений імунітет часті ГРВІ, хронічна втома - коли дитина не поспішає одужувати, повертатись до активного життя
- замкнутість, небажання ходити до школи та спілкуватися
- цілодобове зависання в інтернеті, в соцмережах
- депресія, відсутність цікавості до життя
- маніпуляція типу: " Я думаю, вам буде краще, коли мене не стане", "вам байдуже на мене і моє життя", "враження, що я б зник, ви б і не помітили" - такі фрази, як і будь-яка негативна поведінка, агресія - це крик про допомогу! Маніпуляція - теж форма спілкування, і її ніяк не можна ігнорувати. Може стати сигналом того, що батьки теж себе так само поводять з дитиною. Тобто дитина просто повторює їхню поведінку і ставлення:"Тобі так можна, значить і мені так можна".
- Булінг. Часто діти не просто так потрапляють ситуації булінгу - коли є знущання, то варто також дивитись на родину. Дитина, з якої збиткуються, і сам булер – обоє є жертвами. Часто самий факт булінгу вказує на те, що обоє чогось не дотримують – або надто багато отримують – вдома. Тож їхня поведінка буде деструктивна, і однозначно вона вимагає до себе уваги.
Варто знайти час, щоб розібрати з підлітком його поведінку і прийняти конструктивні рішення.
У цьому можуть допомогти психологи, соціальні працівники, книжки по саморозвитку, тренінги, навчальні програми для підлітків з емоційної грамотності.
Номери екстреної підтримки для підлітків і дорослих:
Гаряча лінія запобігання суїциду - 7333
Інтернет-платформа для підлітків - https://teenergizer.org
099-178-99-11 - телефон довіри Медико-психологічної лінії;
246-58-11 приймальня Соціальної служби для молоді;
221-08-08, 224-40-13 медико-психологічна служба "Телефон довіри";
264-77-57 телефон довіри "Соціотерапія";
412-82-18 Кризова телефонна лінія кохання;
441-19-52, 274-41-91 молодіжна громадська асоціація "Стоїк";
456-17-25, 456-17-02 Центр психолого-психіатричної допомоги при станах душевної кризи;
515-23-74 Телефон довіри для дітей, підлітків та юнацтва.
Раніше ми писали, що соцмережі несуть певну небезпеку для тих, хто постійно там зависає. Психолог пояснила, як дозувати користування мережею.
Читайте Новини.LIVE!
