"ЗСУ пішли вперед, у росіян великі втрати": речник Східного угруповання про успішний контрнаступ на Донеччині

Збройні сили України знову завдали чималих втрат росіянам при деокупації донецького міста Лиман. Підрахунки ще ведуться, але йдеться про щонайменше сотні вбитих, багато поранених та втрачену техніку. Росіяни знову тікали з поля бою на цивільних автівках, як на початку вересня на Харківщині.

Як це було — в бліцінтерв'ю Новини.LIVE розповів Сергій Череватий, речник Східного угруповання ЗСУ.

Сергій Череватий. Фото: opentv.media

— Лиман — український, російські війська опинилися в оточенні. Що з ними і які втрати у противника в результаті?

— Після вдалої харківської операції російські війська і справді опинилися в оточенні. Багато вбитих, частина в полоні, частина вийшла на Кремінну та інші напрямки, зокрема у Сватовому. Наші війська пішли далі, взято Торське, по Кремінній завдаються ураження з метою зменшити можливість противника до оборони цього населеного пункту.

— Кремінна теж може бути звільнена протягом найближчих днів чи тижнів?

— Один із критеріїв та успіхів військових операцій є її несподіваність. Наш штаб працює дуже потужно, по харківській та лиманській операціях якість цієї роботи дуже помітна, я думаю. Якщо піти ще далі, можна згадати київську операцію, яку планував генерал Сирський (Олександр Сирський, генерал-полковник, командувач Сухопутних військ Збройних сил України. — Ред.). Він також очолював та планував дві останні операції. Працює дуже якісно, думаю, буде вибраний найоптимальніший та найнеочікуваніший для ворога варіант.

 

— Які втрати у росіян у Лимані?

— Підрахунок йде, аналітика буде згодом. Але однозначно йдеться як мінімум про сотні вбитих, багато поранених, втрачену техніку. Правда, її не так багато, як у харківській операції, бо тоді атака ЗСУ йшла по багатьох напрямках, тому росіяни тікали дуже швидко.

Але тут навіть ті, хто втекли, я би не сказав, що це якийсь потужний матеріал. Вони дуже деморалізовані. Особливо ті, хто мобілізовані з так званих "ЛДНР". Їх кидали, росіяни навіть не попереджували їх, коли відступали.

До речі, солдати рф знову намагалися втекти із поля бою на цивільних машинах, але наші війська спершу вичисляли їх із допомогою дронів, а потім накривали артилерією.

— Втрата Лимана спровокувала скандали не лише серед російських пропагандистів, а й серед оточення Кадирова і Пригожина. Чому?

— У росії давно триває протистояння поміж силовиками та Кадировим, а також поміж силовиками та Пригожиним. Якраз ці двоє найбільше критикують російську армію. У якій стійкій державі губернатор якоїсь землі критикує командувача, генерал-полковника, під час війни? Таке враження, що вони його зневажали все життя, але десь тримали у собі. Це теж додає конфлікту.

Військовим рф не подобається, що на них все вішають. Але тепер в ультрапатріотичних пабліках з'явився ще один цікавий тренд — заклики ввести військово-польові трибунали. Тобто відступив — і тебе на місці одразу оформили. У росіян в усьому проявляється сталінська культура, починаючи із ґвалтування одне одного. Це таке покарання — через статевий акт.

До речі, отих тюремників, яких понабирали, у своїх же пабліках росіяни називали "петушиные батальоны". Отака культура ГУЛАГу, в'язниці та тоталітарної держави. У них досі тотальна зневага, старший призов ненавидить молодший і знущається над ним, старший та молодший офіцер знущається над молодшим складом. Генерал взагалі всіх вважає нічим, хіба начальник для нього має значення.

А тепер зверніть увагу як у нас — побратими, товариші по службі, наші котики. Ми, коли зазнавали невдач, групувалися і підтримували один одного. А у росіян головне питання: "кто виноват?", але до "что делать" у них ще не дійшло.

— Чому росіяни не посилюють оборону по напрямках атак ЗСУ, а вдаються до атак у районі Бахмута?

— Якщо наше військово-політичне керівництво, включно до керівництва на фронтах, користується військовою логікою, то росіяни користуються в першу чергу логікою свого політичного керівництва. Вони ж хотіли захопити Україну за декілька днів чи тижнів, а досі не можуть взяти навіть селище Піски. Вони їх не взяли, а знищили. Але у Первомайську, наприклад, стоять наші позиції і не дають їм просунутися далі. А це передмістя Донецька.

Найвеличніші їхні перемоги, як вони їх подають, — це Сєвєродонецьк та Лисичанськ. Але вони зазнали там величезних втрат, і ці міста не мають абсолютно ніякого геостратегічного значення. Так само, як і Бахмут, який вони атакують просто без будь-якого сенсу. Їм потрібно прокричати, що от ми щось взяли. Але як у їхній логіці це зіставляється із втратою Харківщини та Лимана?