"Один ковток води на 5-6 годин, кінцівки ампутують без знеболювальних", - дружини азовців про пекельні муки на "Азовсталі"

Через відсутність знеболювальних та медикаментів пораненим бійцям полку “Азов” доводиться робити ампутації, що називаєтся, “по живому”, та ще й у присутності інших військових. У бункерах заводу “Азовсталь” грибок, пліснява та різні інфекції, чим, власне, і змушені дихати інші хлопці. Ситуація надкритична, у азовців песемістичний настрій, вони готують до останнього бою.

Що відбувається у найпекельнішому пеклі на землі просто зараз - читайте у Новини.LIVE далі

“Слід евакуювати увесь гарнізон”

Дружини героїв ― Ганна Науменко, Катерина Прокопенко, Юлія Федосюк, Ольга Андріанова, Дар'я Цикунова ― розповіли Новини.LIVE, що найкритичніша ситуація наразі із пораненими. Однак попри це дівчата наполягають на евакуації всього гарнізону “Азов”. За їхніми словами, вивезти тільки поранених - абсурд, адже завтра на їхньому місці буде стільки ж. Обстріли Азовсталі тривають цілодобово в тому числі і фосфорними бомбами.

Зараз вони їздять по світу, зустрічаючись з різними світовими лідерами та просять їх допомогти врятувати героїв Маріуполя. Наприклад, двоє дівчат, 11 травня мали 5-хвилинну зустріч із Папою Римським Франциском.

“Наші чоловіки зробили достатньо зусиль для захисту наших територій і заслуговують на те, щоб жити далі. А не бути вбитими рашистською бомбою чи закатованим у полоні. Був прапрацьований варіант, за яким азовці складуть зброю і виходять через гуманітраний коридор у третю країну. Дуже просимо створити коаліцію, яка настоюватиме на даному варіанті і просимо всіх, хто може запропонувати себе в якості цієї третьої країни - зробити це. Чим більше розмов - тим швидше це станеться”, - сказала Ольга Андріанова.

Що ж відбувається на “Азовсталі”? А там справжнє пекло

Через цілодобові та масштабні обстріли заводу - бійці полку “Азов” більше двох тижнів безперервно знаходяться у його бункерах. Виходити на поверхню - смертельно небезпечно. Це роблять лише в екстренних випадках - у пошуках хоч якоїсь їжі або води. До речі, про їжу. Її за словами, дівчат, у їхніх чоловіків майже немає, як і води. Є лише один ковток технічної води один раз на 5-6 годин.

Але найстрашніше відбувається із пораненими. Їх кількість постійно змінюється - одні помирають, інші додаються через обстріли та бомбардування. Станом на неділю 15 травня було відомо про 700 поранених осіб.

“В самому госпіталі, якщо його так можна назвати, дуже душно. Туди дуже складено передавати їжу. У багатьох немає рук, ніг, внутрішні органи перебиті. Просто уламок в нозі тут вже давно не вважається пораненням. Антибіотики в дуже обмеженій кількості, їх використовують для особливо складних операцій.

Навіть люди з ампутаціями лежать без них, а з дуже складними пораненнями просто терплять біль. Часто через відсутність ліків пораненим доводиться ампутувати кінцівки навіть із мінімальними ушкодженнями без будь-яких знеболювальних. Ріжуть наживо на очах у інших”, - розповіла Дар'я Цикунова.

Російський полон для азовця - квиток в один бік

Також росіяни досить часто пропонують азовцям здатися у полон, однак для них - це квиток в один бік. Ганна Науменко, наречена одного командира 1 роти 1 батальйону, приводить приклад із полоненим азовцем, 26-річним Даном Звоником. Він - доброволець, на війні у “Азові” був ще з перших днів війни 2014 року. Через кілька днів після того, як потрапив у полон до росіян, його матері прислали фотографію закатованого до смерті сина.

“Або ще одна історія. Нещодавньою евакуацією цивільних із “Азвосталі” займався безпосередньо командир полку Денис Прокопенко. Російські війська обстріляли автобус, в якому азовці їхали за цивільними – жінками та дітьми. Троє загинули, 6 – тяжко поранені. Ось вам ставлення росіян до азовців”, - додала дівчина.

Загалом дружини азовців кажуть, що настрій у воїнів досить песимістичний, вони готуються до останнього бою. Самі хлопці мало вірять бодай у якусь дипломатію щодо свого звільнення:

“Російська пропаганда зробила із них казна кого, якигось нацистів і катів. Насправді всі вони досить молоді і добрі чоловіки. Досить спортивні, всі займаються спортом, адже потрапити до полку без належної підготовки, неможливо. Чимало з них добре володіють англійською, люблять тварин та обожнюють читати”.

Чи можливо деблокувати Маріуполь і звільнити азовців військовим шляхом

На, жаль, наразі такий варіант не є можливим - констатують військові експерти та радник глави Офісу президента Олексій Арестович. Це не дозволяє окупація південних регіонів України - Херсонської та частини Запорізької областей. Найближча територія, підконтрольна силам ЗСУ, знаходиться за 70 км від Маріуполя. Все решту зайнято ворогом.

Деокупація Херсонщини може розпочатися після битви за Донбас.