"Якби я повернувся у журналістику, то написав би про український борщ", — представник ЮНЕСКО Мехді Бенчела
Поділитися
Упродовж широкомасштабної війни в Україні загинули 33 журналісти: 25 із них вбито російськими снарядами, решта — під час виконання професійних обов’язків. Такі дані опублікував український Інститут масової інформації. Для того, щоб запобігти втратам серед медійників, ЮНЕСКО передала Києву ще сотню бронежилетів та касок. На початку війни організація змогла привезти лише 25 засобів захисту.
Щоб дізнатися, яку ще допомогу можна очікувати від міжнародної організації, Новини.LIVE поспілкувались із старшим спеціалістом Сектору комунікацій та інформації ЮНЕСКО Мехді Бенчелою.
Як ЮНЕСКО допомагає журналістам під час війни в Україні?
— У березні цього року ми посилили нашу співпрацю з Національною спілкою журналістів України. Відтак ми маємо змогу дізнаватись про реальні потреби медійників та розуміти, де ми можемо бути корисними, адже насамперед зацікавлені у безпеці журналістів. Тому сьогодні ми привезли ще 100 бронежилетів та касок. Раніше ми передали 25. Це необхідно для того, щоб працювати на передовій та висвітлювати події з гарячих точок.
Читайте також: Український борщ внесли до списку культурної спадщини ЮНЕСКО
Також наша організація надає фінансування, щоб підготовлені фахівці могли бути доступні 24 години на добу через спеціальну гарячу лінію, створену Національною спілкою журналістів України, на яку журналісти можуть зателефонувати, якщо їм потрібна допомога при евакуації з небезпечної зони. Ми, зокрема, переклали українською мовою посібник з безпеки і тепер українські медійники мають доступ до інформації, яка дасть їм змогу вберегтися у конфліктних зонах.
ЮНЕСКО у співпраці з Міжнародною федерацією журналістів та "Репортерами без кордонів" і надалі підтримуватиме українських журналістів, адже від їхньої роботи залежить доля багатьох інших людей. Крім захисного спорядження, ми організовуємо спеціальні курси щодо роботи у небезпечних зонах та пропрацьовуємо психологічні травми медійників.
Якою буде надалі підтримка для українських ЗМІ?
— Зараз нам потрібна нова стратегія. Мій візит до України має єдину мету — поспілкуватися з журналістами та дізнатися, чим ще ми можемо їм допомогти. Я вислухаю кожного і після цього в штаб-квартирі ЮНЕСКО розробимо пріоритетні програми, і їх презентуємо.
Розумію, що потреб може бути безліч, але, на жаль, у нас обмежений ресурс допомоги. Тому необхідно вивчити найпріоритетніші напрямки. Я зараз не хочу анонсувати, що це може бути, адже я звик говорити не про плани, а про реальні дії. Тому дочекайтеся!
Які гарантії безпеки журналісти можуть отримати на передовій?
— Я думаю, один із варіантів — страхування життя та здоров'я журналістів та інших працівників ЗМІ — операторів, водіїв — на період роботи в районах ведення бойових дій. Це дуже необхідний інструмент.
Читайте також: Київ передав нацгвардійцям 1200 бронежилетів
Не певен, що ЮНЕСКО зможе гарантувати це українським журналістам, але у співпраці з міжнародними партнерами це можливо. У європейських країнах вже практикують страхування медійників. Сподіваюсь, що ми запозичимо у них такий досвід.
Через економічну кризу багато українських журналістів втрачають роботу. Як цьому запобігти?
— Це дуже тривожний виклик. Завдяки співпраці з партнерами ми маємо змогу забезпечити обмін досвідом між українськими і світовими медійниками щодо успішних бізнес-моделей. Адже в інших країнах світу медіа розвиваються дуже прогресивно і можуть навіть самі себе забезпечувати коштами, щоб оплачувати роботу журналістів.
Як вижити незалежній журналістиці в умовах війни в Україні?
— Для демократичного суспільства надзвичайно важливо мати доступ до різних джерел інформації. В Україні зараз війна і це виклик для медіа. Люди мають розуміти — за незалежну журналістику потрібно платити, щоб отримувати достовірну інформацію. Тому плюралізм і незалежність журналістів — необхідні умови для сучасної держави.
Яким ви бачите майбутнє журналістики?
— Я не готовий сказати, що буде в майбутньому, але скажу про сьогодення: багато журналістів зараз успішно розвивають свої YouTube-канали. Дехто з них має штат у 10 людей. І вони успішно працюють, заробляють кошти і мають мільйон підписників, які стежать за ними. Але особливість їхня у тому, що вони вибирають якусь конкретну тему і активно її розвивають. Відтак вони стають експертами у певних галузях.
Читайте також: В Україні хочуть діджиталізувати культурну спадщину: що це означає
Також вони заробляють чималі кошти на рекламі та знаходять спонсорів. Це вже сьогодення і таким воно буде ще довго. Журналісти активно використовуватимуть інтернет для того, щоб зробити собі ім’я і відрізнятися від інших.
Порада для тих, хто шукає себе в журналістиці: ставайте брендом, працюйте на своє ім’я і все у вас вийде
Якщо би я повернувся у журналістику, то насамперед я би написав про смачний український борщ. Світ має знати не лише про війну в Україні, але і про смачну українську кухню, талановитих спортсменів тощо.
Читайте Новини.LIVE!
